Кабала розповідає про те, що таке світовідчуття. Те, що нам здається існуючим, суб'єктивно існує тільки стосовно нас завдяки нашим органам чуття. Якби вони були іншими, ми б відчували зовсім інше, бачили по-іншому. Навіть при незначній зміні наших органів чуття наше сприйняття довколишнього, наші відчуття, були б зовсім іншими.

Все, що ми відчуваємо, називається світобудовою. Оскільки наші відчуття суб'єктивні, то й картина, яка нами сприймається, також суб'єктивна. Наука та технології намагаються змінити, розширити межі нашого сприйняття різноманітними приладами (мікроскопи, телескопи, усілякі датчики, локатори тощо), але все це не змінює самих наших відчуттів.

Ми існуємо наче замкнутими діапазоном наших органах чуття. Через 5 наших природних датчиків в нас входить інформація: візуальна, слухова, смакова, дотикова, нюхова. Ця інформація обробляється нами, ми її відчуваємо, оцінюємо за єдиним алгоритмом: краще – гірше для нас.

Згори нам дана можливість створити ніби 6-й орган чуття. Це можливо за допомогою науки Кабала. Правильно вивчаючи її, за відповідними джерелами, в групі однодумців, під керівництвом істинного Вчителя, ми можемо якісно змінити наші органи чуттів, котрі розкриють перед нами духовний світ і Творця.

Кабала каже про те, що створено єдине відчуття – бажання отримати насолоду. Мозок же існує для того, щоб розвивати та наповнювати це бажання, оцінювати його, правильно градуювати. Мозок – це допоміжний пристрій.

Підсумком занять Кабалою має стати повне та істинне відчуття світобудови, таке ж ясне, як сьогоднішнє відчуття нашого світу. Духовне бачення обох світів дає повну картину, істинний об’єм, з вищою силою Творця, що знаходиться над усією світобудовою.

Нові відчуття виникають в людині, не в її мозку, а в серці, що реагує на всі наші внутрішні реакції, хоча в тілі – це просто біологічний насос. Насправді ж відчуття – це повністю духовна субстанція. І органи чуття також духовні. А серце реагує тому, що повинне у відповідності з реакцією постачати енергію організму.

У нашому початковому стані ми взагалі не розуміємо і не відчуваємо, що щось приховано від нас. А коли в процесі навчання почнемо розуміти, то це вже крок уперед. А далі ми ніби починаємо бачити якусь вищу силу, яка входить з нами у зв'язок, посилає різноманітні ситуації. Їхні причини і наслідки стають більш ясними. Це вже певний ступінь розкриття.

Людина оцінює свої вчинки в залежності від того, що посилає їй Творець, вона починає критично оцінювати свої дії, свої реакції. Ось це Творець дає мені для того, щоб я відмовився, а тут мені потрібно поводитися так, а не інакше. Така самокритика вже дозволяє людині називатися ЛЮДИНОЮ, а не двоногою ПРЯМОХОДЯЧОЮ істотою, якою була дотепер.

З’являється відчуття Творця, і людина бачить, які дії корисні для неї, а які – шкідливі. Усі корисні дії називаються Заповідями, а шкідливі – порушенням Заповідей. І оскільки людині зрозумілі всі причини і наслідки, то вона розуміє, що корисно, а що ні. Звичайно, свідомо ніхто не стане порушувати будь-що, так як видно, за що належить покарання, а за що – нагорода.

Таким чином розкриття людиною Творця дає їй можливість правильно поводитися у кожному окремому випадку, з максимальною користю. Така людина називається праведником. Вона бачить Творця, винагороду за все добре, а також додаткову винагороду за те, що нічого не порушує. Праведник завжди виправдовує Творця. Коли людина все більше і більше виконує духовні Заповіді, в неї входить все більше і більше світла. Це внутрішнє світло називається Торою.

При подальшому розкритті Творця людина все вище підіймається по духовних ступенях, і на кожній з них виконує духовну дію – Заповідь, одержуючи при цьому нову порцію світла. Вона стає великим праведником, поки не доходить до такого стану, коли зможе виконувати Заповіді без будь-якої приналежності до себе, як би добре чи погано їй не було. Вона бачить Творця абсолютно добрим, а Його дії довершеними. Все це є наслідком певного рівня розкриття Творця.

Пройшовши всі 6000 ступенів, людина бачить, що все, що робив і робить для неї і для всіх інших Творець, пронизане єдиним бажанням безмежно насолодити творіння. Тоді людина проймається до Творця почуттям безмежної вдячності, бажанням віддячити Творцеві тим, щоб усі її дії спрямовувались винятково на віддачу Творцеві, коли для Творця хочеться зробити все більше і більше. Такий стан називається станом вічної і безмежної любові до Творця.

Тепер людина розуміє, що Творець і в минулому робив тільки хороше. Але раніше, у невиправленому стані, їй здавалося, що Творець її б'є, завдає лиха. Світло Творця завжди однакове, та коли воно входить у протилежне бажання, то викликає протилежне відчуття.

Духовний світ осягається тільки на грані позитивних і негативних станів. Не треба боятися ніяких станів, які приходять. Починаєш вивчати Кабблу, раптом виникають проблеми, котрих раніше не було. Без вивчення Кабали вони б прийшли через якусь кількість років. Процес прискорився. День можна вважати за 10 років. Скорочується не те, що повинно було трапитися з кожним, а, зі збільшенням швидкості проходження, скорочується час, «стискається» все, що відбувається.

Якщо людина сидить на заняттях і правильно слухає, намагається почути, принижуючи себе, свою гордість, удаваний розум і знання, то вона починає вникати в почуте і відчувати його.

Сходження світів зверху вниз вивчається для того, щоб у процесі вивчення притягнути до себе духовне світло, відповідне матеріалу, який вивчається. Світло поступово чистить наші ємкості, виправляючи їх, робить їх альтруїстичними.

У нашій групі є учні, які займаються десяток років, а є такі, що прийшли лише кілька місяців тому, але це ні в якому разі не забирає у них можливості такого ж просування. Навпаки, сьогодні приходять люди з більшим бажанням усе пізнати, їхня душа більш досвідчена і підготовлена. Сам стаж у Кабалі не відіграє особливої ролі. Важливо, наскільки учень зливається із спільним бажанням групи, вливається в неї, принижує себе стосовно інших. Завдяки злиттю з групою можна за кілька годин осягнути такі духовні пласти, котрі неможливо було б освоїти поодинці і за декілька років.

Необхідно остерігатися людей, які буцімто вважають себе кабалістами, людей з різними філософіями, віруючих фанатиків, котрі дуже далекі від Кабали, слід читати тільки правильну літературу і займатися тільки в одній групі з одним учителем. Поглинаючи одночасно інший матеріал, учень, в першу чергу, завдає шкоди собі і водночас – усій групі.

Коли я прийшов у Кабалу, то прагнув пізнати, як влаштований наш світ, космос, планети, зірки і т. д., чи є там життя, який зв'язок між усім цим. Мене цікавило саме біологічне життя, його сенс, види. Моя спеціальність – біологічна кібернетика. Я хотів дізнатися про систему регуляції організмів. Саме у такий спосіб мене погнали до Кабали. У міру вивчення Кабали мене все менше і менше цікавили подібні запитання, я зрозумів, що Кабала взагалі не займається питаннями тваринного тіла, його життя, тваринних станів і смерті, не зв'язаних з духовним.

Духовний світ сходить у наш світ і утворює все, що є в ньому: неживу, рослинну, тваринну природу і людину. Цей світ можна вивчати правильно, знаючи духовні корені та їхній зв'язок із нашим світом за допомогою Кабали.

У ТЕ"С - "Талмуд Десяти Сфірот", в 12-й частині, пояснюється, наприклад, яким чином відбувається зародження душі в духовному світі. Якщо просто читати це, то воно нічим не відрізняється від зародження людини в лоні матері, періоду виношування, пологів, вигодовування тощо. Суцільна медицина. Починаєш розуміти, чому в нашому світі є такі наслідки вищих законів розвитку. Розвиток душі висловлений такою мовою, що змальовує розвиток тіла в нашому світі.

Різноманітні гороскопи, астрологія, передбачення до Кабали не мають ніякого відношення, оскільки говорять лише про земне фізичне тіло. Це тваринна властивість відчувати різні речі. Ми знаємо, що собаки, кішки відчувають наближення деяких природних явищ.

Попервах люди кидаються на подібні здібності, вони думають, що за їх допомогою можна змінити себе, своє життя, долю і т. ін. Долю й справді можна змінити, якщо ти зможеш вплинути на свою душу, навчишся керувати нею.

Вивчаючи закони духовного світу, ми починаємо розуміти закони нашого світу. Всі науки – хімія, фізика, біологія стають більш простими і зрозумілими, якщо до них підходити з точки зору Кабали. Та коли людина перебуває на відповідному духовному рівні, матеріальні науки, як низькоорганізовані, її мало цікавлять. Інтерес становлять більш високоорганізовані субстанції.

Кабаліст прагне піднятися вище того рівня, де він перебуває, а не спускатися нижче. будь-який кабаліст легко може побачити корені розвитку якої завгодно науки, якщо він захоче.

Бааль Сулам іноді писав про зв'язки матеріальних наук з духовними. Великий кабаліст Гаон із Вільно, любив займатися порівняльною характеристикою законів духовних із законами нашого світу. У нього навіть є книга про геометрію. Перебуваючи в одному із вищих духовних світів, він через усі світи прослідковував зв'язок з наукою нашого світу.

Ми ж, не маючи жодного поняття про духовне, будемо просто читати матеріали цієї науки, вимовляти слова. Але навіть просто вимовляючи ці слова, ми незримо зв'язуємося з духовним шляхом, та отримуємо можливість притягнути ор макіф з того ступеню, де він перебував. Якщо читати книги кабалістів, то поступово ор макіф буде тягнути та вести нас уперед.

Душі кабалістів бувають різного типу і рівня, звідси й різниця у викладенні кабалістичних текстів, і різниця в інтенсивності того світла, яке ми на себе викликаємо. Та світло від різних книг Тори, в тому числі і від її окремої частини, Кабали, є завжди.

Кабаліст Моше (Моісей) написав книгу про те, як він разом із народом подорожував по пустелі. Якщо ми сприймемо цю розповідь у прямому розумінні (значенні), то Тора ніяк не зможе вплинути на нас. А якщо ми розуміємо, про що там пишеться, то для нас П'ятикнижжя стає кабалістичним одкровенням, де описані всі ступені осягнення вищого, те, що бажав передати нам Моше (Моісей) .

Те ж саме можна сказати і про "Пісню пісень". Все залежить, як саме читати і сприймати. Це або просто сказання про любов, або духовне одкровення, як коментує "Зоар" – найвищий зв'язок із Творцем.

Важливо знайти такі кабалістичні джерела, котрі примушували б вас своїм змістом думати про Творця, про мету, до якої ви повинні йти. Тоді ви до неї напевно прийдете. Джерела, які відволікають своїм текстом від мети, ні до чого гарного привести не можуть. Навколишнє світло притягується у залежності від вашого бажання. А якщо воно спрямоване не на досягнення істинної мети, то світло не світить.

Звідки взялася цифра 600.000 душ? Парцуф із 6-ти сфірот, кожна з яких у свою чергу складається з 10-ти, піднявся на рівень 10 тисяч. Звідси й цифра 600 тисяч.

Ми постійно отримуємо якісь бажання. Від їхнього рівня залежить і наш розвиток. Спочатку на найбільш низькому рівні – тваринні бажання, потім бажання багатства, слави, положення у суспільстві і т. д. Потім з'являються бажання до творчості, культури, музики, знань, осягнення цього світу.

І більш високі бажання – це бажання до пізнання духовного. Такі бажання виникають у душі поступово, протягом багатьох сходжень у цей світ, як ми говоримо, із розвитком поколінь. Спочатку в наш світ спускалися душі, які жили тільки тваринним життям, згодом у наступних поколінь виникає бажання до грошей, влади. Потім до науки і до вищого пізнання, якого наука дати не може.

В людині не може існувати одночасно двох бажань, бувають бажання нечіткі. Та коли вони вже вибрані, проаналізовані правильно, то це тільки одне бажання. Дається відразу кілька бажань, з яких людина вибирає лише одне, якщо вона чітко може оцінити свій стан.

Духовне клі – ємкість розбилася на 600.000 частин, втратила екран. Тепер екран треба знову створювати, і цю роботу виконують самі розбиті частини для того, щоб відчути цей шлях, повністю відчути себе, із самих себе сотворити Творця.

Духовна ємкість складається з двох частин: частина від пе до табура, що називається келім де ашпаа, тобто бажання віддачі, хоча внутрішньо вони й егоїстичні, просто працюють на віддачу, і частина від табура до низу – це чисто егоїстичні бажання, які налаштовані лише заради отримання.

Справа не в тому, що верхні хороші, а нижні погані, а в тому, що зверху бажання маленькі, а в нижній частині – більші. Тому на верхні – є екран, а на нижні – немає. Верхня частина парцуфа називається «Ісраель», нижня частина називається «Народи світу».

Першими виправляються найбільш слабкі бажання, які не потребують багато часу на виправлення, а потім – бажання під табуром, більш егоїстичні. Спочатку повинні пройти виправлення бажання, котрі називаються Ісраель, а потім доходить черга до бажань на ім'я Народи світу. У результаті вони всі зливаються разом, щоб створити знову єдине спільне клі. Тому ніякої різниці немає між Ізраїлем і Народами світу, крім різниці у часі виправлення.

Виникає питання: якщо Ісраель – найбільш неегоїстичні душі-бажання, то чому сьогодні ми бачимо євреїв найбільш егоїстичними в світі? Це тому, що настав час їх виправлення, і тому саме їхні бажання розкриті, вони вже перебувають на більш високому рівні розвитку. А Народи світу ще не можуть виправлятися, і їхні бажання ще приховані, сплять.

Та коли надійде їх час, ми побачимо, наскільки їхні бажання більші, ніж бажання Ісраель. Як тільки ці душі почнуть виправлятися, то вже виправлені душі Ісраель зможуть підніматися завдяки їм. Всі вигнання євреїв із Ізраїлю, розселення їх серед народів світу і повернення в Ізраїль були потрібні для того, щоб витягнути з народів світу ті іскри душ, які можна буде приєднати до Ізраїлю, для їх спільного виправлення.

Егоїстичні келім, Народи світу, в силу більш пізнього їх виправлення ніби вимагають від Ісраель – альтруїстичних келім, не затримувати їх, виправлення тим, що сам Ісраель ще не виправився. Звідси виникає ненависть до євреїв і те, що називається антисемітизмом. Якби Ісраель займався тільки виправленням своїх душ і не думав про інші речі, то ставлення народів світу до них різко покращилося б і з їхнього боку не було б жодних претензій, навпаки, вони носили б євреїв на руках, та оскільки Ісраель займається не своїм ділом, то викликає з боку народів світу сильну ненависть, навіть серед народів, які не мають жодного уявлення про євреїв.

Для того, щоб сучасному поколінню вийти в духовний світ, потрібно читати конкретну літературу. Сьогодні це ТЕ"С. Дві тисячі років назад для виходу в духовний світ потрібні були книги Арі. А до Арі – книга "Зоар". Перед кожним поколінням для виходу в духовний світ кладеться своя книга, яка відповідає розвитку душ цього покоління. Коли ж людина вже виходить у духовний світ, вона може читати всі книги, тому що бачить   - кожна із них підходить для неї.

Уподібнитись духовному світові – значить внутрішньо виконувати всі закони, при цьому зростає душа. У стані остаточного осягнення всі світи, і наш матеріальний, і духовні, зливаються для людини в один спільний світ, і вона одночасно існує в усіх світах.

Якщо ти що-небудь робиш матеріально, то одночасно ці ж самі дії відбуваються в духовному. Всі Заповіді нашого світу впливають тільки на духовно-неживому рівні і є проекцією духовних світів на наш, будь-яке їх виконання здійснюється для того, щоб поставити себе в певну відповідність із духовним світом.