Люди створені зі свободою волі, з можливістю чинити всупереч природі, не керуючись тільки інстинктами, які природно виникають зсередини. Люди можуть самостійно вигадувати правила поведінки – це і є свобода, що  дана кожній людині.   І зазвичай вона призводить до результатів саморуйнування.

Людина не знає, чого вимагає від неї навколишня природа, тому вона завжди знаходиться в протидії, протиріччі з нею і тому весь час страждає. Люди вигадують, яким чином їм поступати, як будувати  взаємовідносини (суспільні, сімейні і т.п.), але не знають закону природи, який постійно впливає на людське суспільство. Тому завдання всього людства і кожної людини зокрема полягає в тому, щоб осягнути цей закон природи і досягти цілковитої відповідності йому.

Людина вивчає закони фізики, хімії, біології, прагнучи отримати від їх дотримання різноманітних вигод для себе. Так само і людське суспільство, якби воно знало, яким чином можна правильно організувати себе, відповідно до цього закону, прийшло б до комфортного, впевненого, щасливого існування. І до тих пір, поки воно цього не досягне, поки не навчиться відповідати закону природи, до тих пір буде страждати. Більш того, оскільки людина від покоління до покоління розвивається, на відміну від інших елементів природи, то з  її розвитком постійно зростає і  її протилежність закону природи, і в міру цієї протилежності людина зазнає  всіляких страждань і лих, які отримує через свій дисбаланс з природою.

Вивчити  закон природи необхідно. Вивчити – значить навчитись поводитись таким чином, щоб стати щасливими, відчуваючи вічність і досконалість, подібно самій природі.

Люди створені природою як єдиний організм. Це може сприйматись, як шаблонний образ, але це дійсно так. Якщо дослідити людське тіло – ми побачимо, що всі його органи, клітини, системи існують в дивовижній взаємодії між собою, в гармонії; кожна клітина відчуває весь організм, працює  заради нього, споживаючи для себе лише стільки, скільки потрібно для її існування і для забезпечення роботи всього організму. І саме ця система взаємодії між окремими елементами і дає їм можливість разом існувати і бути живою системою. Але тільки-но  окрема клітина починає поглинати в себе замість того, щоб віддавати – вона стає раковою.

Ми всі, всі люди, і взагалі, вся природа: нежива, рослинна, тваринна й людська („людська” – це наша свідомість, наше ставлення до світу, один до одного, до всієї природи), ми всі, на всіх рівнях, повинні бути інтегровані і взаємопов’язані, цілковито і повністю.

І ми знаходимось на таких рівнях, всі, окрім „людини”, що в нас.

Тому мета людини – досягти стану, в якому вона усвідомить, що зобов’язана стати інтегрованою частиною всієї природи, і тоді відчує гармонію, відчує себе вічною, досконалою, бо досягла злиття з цим величним, довершеним організмом.

На цей рівень людство має піднятися!

До нашого часу наука Кабала була прихована і, більш того, вчені-кабалісти дотримувалися думки, що необхідно приховувати від людства всі інші науки. Адже, якщо людина знайома з силами природи і вміє їх використовувати, то постає питання, для чого вона їх застосує: для добра чи зла?

Ми спостерігаємо це на прикладі всього, що відкривається науковим шляхом. Вчений начебто дотримується нейтралітету і займається чистою наукою, однак, починаючи використовувати результати його діяльності, люди, як правило, зводять їх до кепських речей, про які потім самі жалкують. Так відбувається протягом всієї історії: будь-який виток наукового розвитку призводить, перш за все, до війн і різних руйнівних для людини наслідків.

А якщо так, значить науку взагалі не варто розкривати, до тих пір, поки людина не підніметься за своїм моральним рівнем, за усвідомленням відповідальності, за розумінням того, що відбувається, на такий рівень, коли зможе використовувати науку правильним чином. До сьогоднішнього дня нам це ледве вдається. Якщо взяти навіть медицину: скільки б ми не намагалися просунутися в цьому напрямку, люди хворіють не менше. Ми закликаємо на допомогу ЗМІ, використовуємо чинники культури і виховання, чого тільки не робимо, щоб наповнити людське життя – і бачимо, що людина ще глибше занурюється в депресію. Депресія сьогодні – це хвороба номер один у світі. Коли людина впадає у відчай, вона від безвихідності звертається до наркотиків, від безвихідності починає проливати кров, вбивати і божеволіти.

Що ж буде далі? Сьогодні ми руйнуємо екологію планети, перебуваємо в страху і невпевненості за майбутнє, зброя розходиться по всьому світу, потрапляючи до людей, які знехтували усілякі моральні норми. Список цей можна продовжити.

І тут нам на допомогу приходить наука Кабала, яка пояснює, що основу людини становить бажання отримувати насолоду, яке постійно розвивається. Розвиток бажання насолоджуватися відбувається поетапно. Перш за все, воно стосується задоволення біологічних потреб. Мова йде про вимоги тіла. Навіть якщо б людина жила одна, вона  все одно хотіла б їжу, секс, сім'ю, будинок – все те, чого потребує її тіло. Ці тілесні бажання спочатку розвинулися в перших поколіннях людства.

Потім почався розвиток бажань до багатства, до грошей. Це другий етап зростання бажання насолоджуватися. А слідом прийшло бажання почестей, панування, влади. Можна помітити, що набагато більше людей стало проходити етапи розвитку – ті, хто перебував у фізичних бажаннях, перейшли до грошей, а ті, хто бажав багатства, захотіли поваги.

Слідом за жагою почестей прийшло бажання до знань, до науки. Це починалося вже в середині століття і далі, в епоху відродження. Ну а в наш час починає прокидатися бажання до духовного.

З кожним разом в людині все більше зростає бажання отримувати користь для себе, доки його егоїзм не досягає максимуму. А тому саме в наш час має місце загальносвітова криза. Раніше одна криза змінювалася іншою: економічна – культурною, культурна – технологічною, технологічна – духовною. Так людство і котилося у своєму розвитку. Однак сьогодні ситуація змінилася. З якими б фахівцями ми ні спілкувалися – з філософами, з фізиками, з духовними або науковими діячами, з суспільствознавцями – в усіх областях протягом десятків останніх років спостерігається зупинка в розвитку і втрата перспективи. Люди не бачать, не розуміють, не відчувають, що можна продовжувати подальший розвиток. Можна зайти в Інтернет і скористатися пошуковими системами, щоб побачити, про що пишуть люди. Це відома річ. На сьогоднішній день вже приїлися розмови про те, що світ занурений у загальну кризу, дезорієнтований і розгублений.

Коли людина впадає у відчай після всього свого розвитку на попередніх етапах, і приходить до такого стану, немов немає в цьому світі нічого, що могло б її наповнити. Тоді вона задається питаннями: «У чому сенс мого життя? Для чого і чому я живу? Яка причина? Навіщо страждання? », і т.д. Ці думки  приводять людину до питання про джерело: «Звідки бере початок моє життя?» Вона починає запитувати про щось таке, що над цим світом – про причини.

Саме на цьому етапі у людства може виникнути відповідна потреба в науці Кабала, бо вона дає відповідь на всі ці питання. Вона розкриється і виправить людину, надавши їй підтримку. А виправившись, людина стане захищеною від свого егоїзму, вона не зашкодить собі, вона зрозуміє, як влаштована вся реальність, зрозуміє вищий світ, а також дізнається про сили, які звідти керують нею і  впливають на неї. І лише тоді, після науки Кабала, людині можна буде розкривати всі інші науки, оскільки вона, безумовно, вже не заподіє собі шкоди.